Талановиті діти України у Відні
Талановиті діти України у Відні
Є діти, які надихають своїм прикладом дорослих у всьому світі. Хочемо розповісти історію восьмирічного Валерія Кагляка з міста Київ, який до війни подавав великі надії у спортивному орієнтуванні.
Спортивне орієнтування – вид спорту, в якому учасники за допомогою компасу та мапи повинні якнайшвидше пройти невідому їм трасу через контрольні пункти, розташовані на місцевості.
Вже через півтори місяці від початку тренувань у ДЮСШ „Прометей“ з тренеркою Мариною Наровлянською 14 жовтня 2021 року він посів перше місце у Відкритому чемпіонаті міста Києва зі спортивного орієнтування (трейл) серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату на дистанції спринт у своїй віковій категорії, а 15 жовтня – третє місце на середній дистанції.
Він був наймолодшим учасником забігу. Батьки пишалися успішним дебютом юного спортсмена. Цей вид спорту дуже відповідав характеру активного та енергійного хлопця, та бажанню батьків, щоб він більше часу проводив на свіжому повітрі під час епідемії Covid.
Показово, що пізніше, 4 та 5 грудня 2021 року, на останньому перед війною тренуванні Winter Starts Orienteering у Києві хлопчик подолав близько 10 км по важкодоступній місцевості Голосіївського лісу та Бабиного Яру. Таким чином він за власною ініціативою доєднався до „Марафону у Нью-Йорку (селище в Україні), який ніхто не хоче бігти“ від “Нової пошти”. Меседж події був надзвичайно важливим: “Подолайте будь-яку дистанцію у будь-якому місці світу, щоб нагадати всім про війну на Сході України, яка триває з 2014 року”
Його номер у рамках марафону був 1 500 000 – такою була кількість внутрішньо переміщених осіб у результаті семи років війни. Тоді Валера ще не знав, шо через три місяці він сам через нову військову агресію Росії змушений буде з мамою швидко покинути рідну домівку з трьома маленькими рюкзаками, маючи на збори лише 2 години.
На даний момент Валері вже 9 років. Вже 11 місяців він живе у Відні завдяки підтримці нових небайдужих австрійських друзів.
З тих пір він більше не займався спортивним орієнтуванням, бо не має технічних можливостей долучитися до онлайн-занять з тренеркою та не знає австрійські клуби та тренерів зі спортивного орієнтування.
Таких як Валерій тисячі. Надзвичайно обдаровані діти, які роками вкладали у розвиток своїх талантів час, силу та віру в свої перемоги наразі просто не мають змоги продовжити тренування. Проблема і у відсутності коштів, і у незнанні мови, і у періоді адаптації. Ділимося з вами історіями інших юних відвідувачів “Домівки”.
Дванадцятирічний Кирило займався карате з шести років. За цей час отримав синій пояс, регулярно займав перші та другі місця на кубках у Києві та спортивних змаганнях. Коли через війну він опинився в Австрії, до останнього тренувався онлайн зі своїм українським тренером. Але коли Росія почала бомбити електричну інфраструктуру в Україні, довелося кинути тренування через постійні відключення світла та інтернету.
Олександрі Сорочинській з міста Київ зараз також дванадцять. Вона регулярно займалася танцями з трирічного віку, тобто вісім років поспіль! Опанувала джаз-фанк, контемпорарі, також захоплювалася черлідінгом та дуже любила гімнастику. Після евакуації вже майже рік триває болісний період адаптації: в Олександри зникло будь-яке бажання продовжувати тренування. Лише тепер вона прийняла ситуацію і вони з мамою почали знайомитися з новими викладачами та колективами. Наразі Олександра попри недостатнє знання мови шукає студію, щоб відновити тренування.
А ось Кіра з Харкова, якій всього п’ять рочків. До війни дівчинка активно займалася плаванням і тренерка дуже пишалася її досягненнями, адже Кіра була наймолодшою у команді. Кіра, як і багато українських дітей, була дуже активною та любила пробувати себе у різних напрямках. Вона відвідувала студію вільного дитячого малюнку D16 та секцію LEGO-конструювання у STEM-школі Inventor. Дівчинка мала найкращі показники серед дітей свого віку в категорії „технічне мислення“, що означає, що у неї є здібності щодо конструювання. Наразі Кіра знаходиться у Відні та відвідує уроки малювання у “Домівці” з Оленою Майоренко.
Юна Анна Юрченко з Херсону також змушена була покинути свої улюблені заняття з айкідо. А ще в минулому житті залишилася музична школа, рідне місто та всі друзі. Зараз Анні 9 років і вже рік вона не має змоги продовжувати заняття. Вона активно вивчає німецьку та мріє повернутися до тренувань.
Ми робимо все можливе, щоб підтримати мам талановитих дітей: не лише морально, але і в тому, як знайти студію, тренера та можливості для того, щоб обдаровані діти мали змогу продовжити розвивати свої здібності та таланти.
Ви можете допомогти нам у цій добрій справі не лише словом, але й ділом. Наші реквізити:
https://www.respekt.net/projekte-unterstuetzen/details/projekt/2441/
Verein Domivka | Erste Bank
AT23 2011 1846 3104 9600
GIBAATWWXXX
Empfohlene Beiträge
Інтеграційна програма у Domivka: відгуки учасниць
September 18, 2023
Підготовка до школи у “Домівці”
Mai 29, 2023