Як українці святкували Великдень 2023 у Відні

Українські традиції на Великдень відрізняються від австрійських. І хоча кожного року європейський зайчик все частіше з’являється в українських родинах, традиційна паска та писанки залишаються головними атрибутами свята.

Наразі в Австрії перебуває близько семидесяти тисяч українців, які вимушені були покинути свої домівки через війну. Абсолютна більшість – це жінки, серед яких багато мам з дітьми. Звичайно, як віруюча православна нація, всі вони святкували в цьому році Великдень. Можна сказати, що це – головне релігійне свято року.

Тож в ніч з суботи на неділю 16 квітня можна було бачити людей, які везли кошики з традиційними пасками і крашанками, оздоблені вишиваними рушниками та квітами. Всі вони їхали до церкви, щоб освятити кошики. Здається, саме на Великдень до церкви приходить майже кожна українська сім’я.

Ми розпитали українок про те, як вони святкували цей день в цьому році, і були здивовані. Багато сімей влаштували два свята: на перше, 9 квітня, приходив традиційний для Австрії великодній зайчик, який приніс шоколадні яйця. А от 16 квітня вже святкували так, як завжди. Також багато українців поєднали європейські традиції з українськими: у суботу фарбували яйця, пекли паски, а у неділю влаштували для дітей гру на пошук шоколадних яєць та зайців.

Традиційно українці варять та фарбують курячі яйця, а хто вміє, той робить справжні писанки зі складними візерунками, кожен з яких має своє значення. Також випікають солодкі або солоні паски, змащуючи верх білою глазур’ю та прикрашаючи спіралями, квітами та іншими фігурками з цукру або тіста.

У великодню неділю збираються великими родинами, спілкуються, обмінюються пасками та крашанками. Також відвідують знайомих та хрещених батьків. Ця частина свята в цьому році була недоступна для більшості українців, адже сім’ї наразі розділені через війну.

Саме тому ми вирішили влаштувати великоднє свято у “Домівці”. Спочатку були воркшопи, на яких діти майстрували великодніх зайчиків, потім проходили цікавий квест, а потім пригощалися випічкою та фруктами. А в кінці кожен отримав свій міні-кошик з шоколадними яйцями.

Ми не дозволимо війні забрати в дітей дитинство. Нехай родини не можуть бути разом. Нехай свята проходять не так, як хотілося б. Але ми можемо зробити щось світле, радісне, добре для всіх дітей та жінок, які втратили свої домівки. І робимо та будемо робити це надалі.

Ми щиро вітаємо всіх зі святами та бажаємо мирного неба та щасливих посмішок. Дякуємо, що ви з нами.

Ваша допомога важлива!

Дуже дякуємо вам за підтримку!