Втрати війни: як прожити травматичний досвід без наслідків

November 21, 2022

Олександро, давайте знайомитися. Розкажіть про свою діяльність та про те, як ви потрапили у “Домівку”.

До початку війни я декілька років працювала з жінками у проекті “Вільна я”. Ми організовували різні івенти, бранчі, конференції, тренінги та ретріти. Основною темою була віра у себе і впевненість у собі.

Коли ми стикнулися з травматичним досвідом війни, водночас мільйонам жінок доводилося переживати втрату не лише на матеріальному плані, але і втрату своєї ідентифікації. Стали актуальними такі глобальні питання як: хто я, де я, де мої опори, куди мені йти.

Не дивно, що в цей час я почала отримувати безліч запитів щодо психологічної підтримки. Зверталися жінки у жахливому емоційному стані і я зрозуміла, що потрібно поглибити свої знання саме у сфері роботи із травматичним досвідом. Тому пішла навчатися, паралельно консультуючи жінок.

Скоро у Відні я зустріла Наталю і таким чином потрапила у “Домівку”. З перших секунд я зрозуміла, що це те саме місце, де хочу продовжувати свою діяльність.

Чому психологічна підтримка така важлива в цей час?

Люди не усвідомлюють, який об’єм травматичного досвіду їм доводиться переживати. В той же час, цей досвід часто не проходить бесслідно. Рано чи пізно він проявляється різними симптомам: від нестабільних емоційних станів, тривог, панічних атак та страхів до тілесних, психосоматичних симптомів.

На початку всі відчули першу стадію переживання травматичного досвіду: гостра реакція на стрес, високий рівень тривожності, страху. В такому стані люди не знаходяться тут і зараз, не відчувають своє тіло, і постійно губляться в своїх роздумах про минулі нещастя. При цьому порушується сон, можуть руйнуватися соціальні взаємозв’язки.

Але далі, якщо людина вміє справлятися зі своїми емоціями та знає як нормалізувати свій стан, знає техніки самозаспокоєння, знаходиться у підтримуючому отченні або ж якщо вона звертається вчасно за підтримкою, вона переходить до стадії адаптації. Якщо ж цього не відбувається, є ризик отримати діагноз ПТСР, депресії або іншого розладу, який потрібно буде лікувати у кваліфікованого лікаря.

Тому дуже важливо вчасно надавати психологічну допомогу постраждалим від війни, щоб їх травматичний досвід не перейшов у щось серйозніше.

“Свобода починається всередині нас, коли ми вільні від наших обмежуючих переконань”.

Яку саме допомогу ви надаєте жінкам у “Домівці”?

У “Домівці” я проводжу регулярні групи психологічної підтримки. Також ми організовували бранч, на якому у жінок була можливість не лише поспілкуватися, але і відчути себе, усвідомити свої почуття, знайти відповіді на свої запитання. Тема була “Віра у себе”, яку я також розвиваю на своєму курсі “Крила”.

Ми з засновницями “Домівки”, Людмилою та Наталею, вважаємо, що попри все жінки повинні жити, а не виживати. Зараз відбувається дуже багато змін у особистому житті, оточенні, роботі. Люди шукають нові розуміння, опори. І при цьому критично важливо залишитися собою і не скотитися у негативні психологічні стани. Адже коли людина застрягає у своїх переживаннях, вона не може розвиватися, та навіть мріяти.

В цей важкий час ми повинні піклуватися про себе, про свій стан. Тому я завжди запрошую переселенців приходити у “Домівку” та й взагалі скористатися будь-якими пропозиціями допомоги. Адже це можливість пережити кризу без негативних наслідків для себе у майбутньому.

Дякуємо Олександрі за професійні поради. І запрошуємо вас внести свою допомогу українським жінкам та дітям, які опинилися далеко від дому.