Падіння соціального статусу українських біженок за кордоном

September 19, 2022

Успішні в Україні, та ніхто в чужій країні: Українські жінки змушені мити посуд та доглядати за чужими дітьми.

Олена володіла у Харкові однією з найкращих студій танців. Тепер вона змушена мити посуд, адже треба годувати дітей та оплачувати квартиру. Ольга була помічником судді, тепер працює прибиральницею. А Вікторія залишила в Україні успішну кар’єру у великій компанії, де вона займала солідний пост замдиректора, і тепер допомагає на кухні.

Таких історій тисячі. І проблема не в тому, що людина працює. Проблема в психологічному стані цих жінок. Адже вони, маючи величезний потенціал та бажання успішної самореалізації, не можуть втілити свої бажання у реальність.

Наскільки це важко, змінити висококваліфіковану роботу в чистому офісі на роботу руками, де ти ніяк не використовуєш свої знання та здібності?

“Мені дуже важко. Морально. Фізично. Я відчуваю, ніби зраджую собі кожного разу, коли йду на роботу. Це якесь психологічне насилля. Але виходу немає”. – розповідає Рада.

“В Києві все було налагоджено. Діти займалися в школі та відвідували різні заняття. Я працювала в своїй студії. Мене всі знали, тому клієнти завжди були, адже я довгі роки працювала, щоб зробити собі ім’я. Тут доведеться робити все з початку. І то, коли вивчу мову” – ділиться Олена.

“У мене був свій продуктовий магазин. Він був невеликий, але нам на сім’ю вистачало. В ньому я працювала 30 років. Тепер його немає –в перші дні війни він був пограбований, потім поруч влучила ракета. А зараз, кажуть, там розтрощили все вщент. Не знаю, чи залишився мій магазин цілим”, – розповідає Світлана.

Всі ці люди повинні почати своє життя з нуля. На шляху до цього в них постійно виникають перешкоди, які часом неможливо перетнути без сторонньої допомоги. Які це перешкоди?

По-перше, мова. Важко будувати кар’єру, коли твої знання обмежуються словами danke, bitte та auf Wiedersehen.

Важливу роль грає втрата оточення. Якщо в Україні поруч був чоловік, родичі та друзі, то за кордоном поруч лише діти, які також потребують постійної уваги.

Незнання законів Австрії також стає на шляху до самореалізації. Адже їх треба не лише вивчити, переклавши з німецької, але й зуміти їм слідувати. Що буває важко, адже українки звикли діяти в інших умовах.

Незнання ринку також стає серйозною перешкодою, адже вивчити ринок – справа не одного дня. Тому жінки чекають, спостерігають, але діяти не наважуються.

Втрата майна. Чи ризикнули б ви вкласти останні гроші в бізнес в країні, мову та закони якої ви не знаєте?

Втрата психологічної опори, стабільності, віри у власні здібності та можливості. Часто біженки настільки розгублені, що місяцями чекають, доки проблеми самі себе вирішать. Не можуть прийняти рішення: чи повертатися в Україну, де падають бомби, зате все тобі зрозуміло. Чи залишатися в Австрії, де безпечно, але немає розуміння, з чого почати.

Ще однією проблемою стає відсутність часу. Адже коли в тебе діти, ти не можеш планувати. Ти завжди прив’язаний до графіку дитячих занять та хвороб, якщо поруч немає чоловіка та людей, які могли б допомогти.

Всі ці та десятки інших перешкод кожного дня долають українки в Австрії. Саме тому в “Домівці” одним із найголовніших завдань є допомога жінкам у самореалізації. Адже щаслива, успішна, окрилена жінка – це основа майбутнього процвітання не лише окремої сім’ї, а і всього її оточення.

Ми знаємо, як важливо талановитій танцівниці чи художниці втілювати свій талант у реальність. Який потенціал має досвідчена підрпиємиця для запуску своїх проектів. І як багато успіху може досягти кожна жінка, що до нас приходить.

Саме тому ми організовуємо курси німецької, а також регулярно проводимо консультації для жінок з приводу працевлаштування та підприємницької діяльності.

Наша мета – щоб українські жінки стали повноцінними членами суспільства Австрії, могли не просто самі себе забезпечувати, але і розвивати свої таланти та досягати цілей.

І ми закликаємо кожного, хто хоче і може бути частиною цієї мети, долучатися. Переходьте за посиланням та внесіть свою допомогу. Дякуємо.