“Домівка” – це місце, де українські жінки збирають своє життя заново. Чому це так важливо? Після того, як теперішнє зруйноване, минулого не повернути, а майбутнє перестало існувати, людина опиняється у стані, який психологи називають одним за найважчих: невизначеність. Хто я тепер, коли немає ні роботи, ні звичного оточення? Що чекає мене завтра? Що мені робити? Як планувати?
Саме в Домівці на зустрічах з психологами, арт-терапевтами та фахівцями МАК жінки починають знаходити спочатку внутрішню опору, друзів, підтримку. А потім ми бачимо, що вони приходять на консультації щодо працевлаштування – і посміхаємося. Адже це значить, що у людини з’явилася енергія та бажання працювати, самореалізовуватися, будувати своє життя. Нехай не так, як було заплановано, нехай не з тими людьми і не в тому місці. Але все ж це крок уперед, який у будь-якому разі несе зцілення.
Сьогодні ми хочемо поділитися з вами трьома історіями, які показують силу та незламність відвідувачок “Домівки”. Попри всі перешкоди вони вистояли і пішли далі.
Ольга Пономаренко
Ольга приїхала з Харкова, міста, яке з самого початку війни потерпало від постійних обстрілів та бомбардувань. До Відня Ольга приїхала у березні 2022 разом з сином. Потрапивши в підтримуюче коло “Домівки”, вона змогла знайти своє місце в Австрії та влаштуватися на роботу. “Я відчуваю, що можу допомогти мамам та дітям, допомогти Люді та Наталі, та цим самим допомогти собі. Домівка дає мені відчуття дому, коло друзів, які стали як рідні. Я відчуваю, що в мене є підтримка, котру я втратила, коли довелося покинути Україну”.
Тетяна Питайло
Тетяна приїхала в “Домівку”, щоб попрацювати над своїм резюме, оскільки вона мала 20 років досвіду в сфері нерухомості та хотіла знайти роботу за фахом. В процесі роботи з’ясувалося, що Тетяна надзвичайно творча людина і її захоплення – мистецтво. Після кількох місяців роботи разом з “Домівкою” та Markhof Тетяна заснувала проект “Пташка”. Це платформа для ідей, яка наразі популяризує сучасне українське мистецтво та видатних митців України.
Алевтина Арзуманян
Її історія така ж, як і мільйонів інших жінок з України: приїхала у Відень з двома дітьми, шукала житло, роботу, школу та садочок для дітей. Тут у неї зовсім не було друзів чи знайомих. І саме дівчата з “Домівки” стали опорою, місцем, в якому розкрилося та реалізувалося бажання жити далі і розвиватися. “Спочатку завдяки Людмилі та Наталі я знайшла роботу за фахом, а після відвідування книжкового клубу почала писати свою нову книгу, над якою зараз працюю весь вільний час”.
Ми пишаємося кожною, хто не дав себе зламати. Хто вірить у себе, у майбутнє, і продовжує вірити у людство. Заради таким історіям ми продовжуватимемо допомагати жінкам і надалі. Кожне не просто врятоване, але відновлене щасливе життя важливе сьогодні як ніколи!
Долучайтеся і станьте для когось путівною зіркою: залиште свій донат для того, щоб таких історій було якомога більше. Зробіть репост статті на своїх сторінках у соцмережах. Розкажіть про “Домівку” знайомим. Це нам дуже допоможе. Дякуємо.