Kriegsverluste: Wie man eine traumatische Erfahrung ohne bleibende psychische Folgen durchleben kann

21. November 2022 - 5 min

"Freiheit beginnt bei uns, wenn wir uns von unseren eingeschränkten Überzeugungen befreien".

Oleksandra, erzählen Sie uns von Ihren Aktivitäten und wie Sie zu „Domivka“ gekommen sind.

Vor dem Krieg habe ich bereits mehrere Jahre mit Frauen beim Projekt „Wilna ja“ gearbeitet. Wir haben verschiedene Veranstaltungen, Brunches, Konferenzen und Retreats organisiert. Das Hauptthema des Projektes war es, Selbstvertrauen und Selbstsicherheit zu fördern.

Als wir die traumatische Erfahrung des Krieges erlebt haben, mussten Millionen von Frauen nicht nur materielle Verluste, sondern auch den Verlust ihrer Identität erleiden. Globale Fragen, wie etwa "Wer bin ich, wo bin ich, wo sind meine Stützen, wohin soll ich gehen?" sind relevant geworden.

Es ist also nicht verwunderlich, dass ich zu dieser Zeit viele Anfragen hinsichtlich psychologischer Unterstützung erhalten habe. Frauen haben mich in einem schrecklichen emotionalen Zustand kontaktiert, und es wurde mir klar, dass ich meine Ausbildung vertiefen musste.

Bald habe ich in Wien Natalya getroffen und bin zu "Domivka" gekommen. Von der ersten Sekunde an hatte ich das Gefühl, dass ich hier meine Praktika fortsetzen möchte.

Warum ist psychologische Unterstützung in dieser Zeit so wichtig?

Die meisten von uns sind sich dessen nicht bewusst, wie viele traumatische Erfahrungen wir durchmachen müssen. Die Erfahrung des Krieges geht aber nicht spurlos vorüber. Sie äußert sich früher oder später in verschiedenen Symptomen: von instabilen Gemütszuständen, Angstzuständen, Panikattacken und Ängsten bis hin zu körperlichen, psychosomatischen Symptomen.

Am Anfang hat jeder die erste Stufe einer traumatischen Erfahrung gespürt: eine akute Reaktion auf Stress und viel Angst. In diesem Zustand befinden sich die Menschen nicht in der Gegenwart, sie spüren ihren Körper nicht und hängen ständig ihren Gedanken über das vergangene Unglück nach. Gleichzeitig wird ihr erholsamer, gesunder Schlaf gestört und soziale Beziehungen können zerstört werden.

Wenn eine Person jedoch Unterstützung erhalten hat, geht sie in die Phase der Anpassung über. Geschieht dies nicht, besteht die Gefahr, dass eine PTBS, Depression oder eine andere Störung diagnostiziert wird, die von einem qualifizierten Arzt behandelt werden muss.

Daher ist es sehr wichtig, Kriegsopfern rechtzeitig psychologische Hilfe zu leisten, damit ihre traumatischen Erfahrungen nicht zu einem ernsteren Problem werden.

Wie helfen Sie den Frauen bei „Domivka“?

Bei "Domivka" leite ich regelmäßig psychologische Hilfegruppen. Wir haben auch einen Brunch organisiert, bei dem Frauen die Möglichkeit hatten, nicht nur zu kommunizieren, sondern sich selbst zu fühlen, ihre Gefühle zu erkennen und Antworten auf ihre Fragen zu finden. Das Thema war „Glaube an dich selbst“, das ich auch in meinem Kurs “Flügel" entwickle.

Zusammen mit den Gründerinnen von Domivka, Ludmila und Natalya, glauben wir, dass Frauen trotz allem leben und die vergangenen Erlebnisse aufarbeiten sollten. Momentan gibt es bei vielen Frauen Veränderungen in ihrem privaten Leben, in ihrer Umgebung und in ihrer Arbeit. Die Menschen suchen nach einem neuen Verständnis und Unterstützung. Und gleichzeitig ist es von entscheidender Bedeutung, sich selbst treu zu bleiben und nicht in negative psychische Zustände zu verfallen. Wenn eine Person in ihren negativen Erfahrungen feststeckt, kann sie sich nicht entwickeln oder gar träumen.

In dieser schwierigen Zeit müssen wir auf uns und unseren Zustand achten. Deshalb lade ich Vertriebene immer ein, zu “Domivka“ zu kommen und auch andere Hilfsangebote wahrzunehmen. Heute haben wir gute Möglichkeiten, die Krise ohne negative Folgen zu überstehen.

Wir bedanken uns bei Oleksandra für ihre professionelle Beratung. Und wir laden Sie ein, ukrainischen Frauen und Kindern zu helfen, die weit weg von zu Hause sind.

Folgen Sie dem Link und seien Sie dabei.

https://www.respekt.net/projekte-unterstuetzen/details/projekt/2441/

Verein Domivka | Erste Bank

AT23 2011 1846 3104 9600

GIBAATWWXXX

Втрати війни: як прожити травматичний досвід без наслідків

Близько 20% постраждалих від війни переживають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Це серйозний діагноз, який лікується виключно спеціалістом.

Розповідає Олександра Щербина, клінічний психолог, арт-терапевт та співзасновниця проекту “Вільна я”.

“Свобода починається всередині нас, коли ми вільні від наших обмежуючих переконань”.

Олександро, давайте знайомитися. Розкажіть про свою діяльність та про те, як ви потрапили у “Домівку”.

До початку війни я декілька років працювала з жінками у проекті “Вільна я”. Ми організовували різні івенти, бранчі, конференції, тренінги та ретріти. Основною темою була віра у себе і впевненість у собі.

Коли ми стикнулися з травматичним досвідом війни, водночас мільйонам жінок доводилося переживати втрату не лише на матеріальному плані, але і втрату своєї ідентифікації. Стали актуальними такі глобальні питання як: хто я, де я, де мої опори, куди мені йти.

Не дивно, що в цей час я почала отримувати безліч запитів щодо психологічної підтримки. Зверталися жінки у жахливому емоційному стані і я зрозуміла, що потрібно поглибити свої знання саме у сфері роботи із травматичним досвідом. Тому пішла навчатися, паралельно консультуючи жінок.

Скоро у Відні я зустріла Наталю і таким чином потрапила у “Домівку”. З перших секунд я зрозуміла, що це те саме місце, де хочу продовжувати свою діяльність.

Чому психологічна підтримка така важлива в цей час?

Люди не усвідомлюють, який об’єм травматичного досвіду їм доводиться переживати. В той же час, цей досвід часто не проходить бесслідно. Рано чи пізно він проявляється різними симптомам: від нестабільних емоційних станів, тривог, панічних атак та страхів до тілесних, психосоматичних симптомів.

На початку всі відчули першу стадію переживання травматичного досвіду: гостра реакція на стрес, високий рівень тривожності, страху. В такому стані люди не знаходяться тут і зараз, не відчувають своє тіло, і постійно губляться в своїх роздумах про минулі нещастя. При цьому порушується сон, можуть руйнуватися соціальні взаємозв'язки.

Але далі, якщо людина вміє справлятися зі своїми емоціями та знає як нормалізувати свій стан, знає техніки самозаспокоєння, знаходиться у підтримуючому отченні або ж якщо вона звертається вчасно за підтримкою, вона переходить до стадії адаптації. Якщо ж цього не відбувається, є ризик отримати діагноз ПТСР, депресії або іншого розладу, який потрібно буде лікувати у кваліфікованого лікаря.

Тому дуже важливо вчасно надавати психологічну допомогу постраждалим від війни, щоб їх травматичний досвід не перейшов у щось серйозніше.

Яку саме допомогу ви надаєте жінкам у “Домівці”?

У “Домівці” я проводжу регулярні групи психологічної підтримки. Також ми організовували бранч, на якому у жінок була можливість не лише поспілкуватися, але і відчути себе, усвідомити свої почуття, знайти відповіді на свої запитання. Тема була “Віра у себе”, яку я також розвиваю на своєму курсі “Крила”.

Ми з засновницями “Домівки”, Людмилою та Наталею, вважаємо, що попри все жінки повинні жити, а не виживати. Зараз відбувається дуже багато змін у особистому житті, оточенні, роботі. Люди шукають нові розуміння, опори. І при цьому критично важливо залишитися собою і не скотитися у негативні психологічні стани. Адже коли людина застрягає у своїх переживаннях, вона не може розвиватися, та навіть мріяти.

В цей важкий час ми повинні піклуватися про себе, про свій стан. Тому я завжди запрошую переселенців приходити у “Домівку” та й взагалі скористатися будь-якими пропозиціями допомоги. Адже це можливість пережити кризу без негативних наслідків для себе у майбутньому.

Дякуємо Олександрі за професійні поради. І запрошуємо вас внести свою допомогу українським жінкам та дітям, які опинилися далеко від дому.