Ich bin aus der Ukraine geflüchtet, aber andere Menschen sterben dort: das Überlebensschuld-Syndrom der geflüchteten UkrainerInnen
1. Februar 2023 - 7 min
Alle Probleme, die der Krieg und die Umsiedlung verursacht hatten, werden den Überlebenden angelastet:
- weil andere es schlimmer haben als du
- weil du deine Heimat verlassen hast
- weil du deinen Mann, deine Verwandten und Freunde verlassen hast
- weil andere sterben, und du lebst weiter
Wenn man liest, worüber Ukrainer in sozialen Netzwerken schreiben, sieht man häufig die folgenden Beiträge:
„Ja, ich bin geflüchtet, aber vorher habe ich mein ganzes Geld der ukrainischen Armee gegeben, habe mich freiwillig gemeldet und Tag und Nacht gearbeitet. Ich bin ins Ausland gefahren, weil es in meiner Stadt gefährlich wurde, und ich habe ein fünfjähriges Kind."
„Ich wollte wirklich nicht aus der Ukraine fliehen, aber ich musste, weil ich kleine Kinder habe. Wenn ich keine Kinder hätte, würde ich mit meinem Mann an die Front gehen."
“Mein Haus ist komplett zerstört, nur die Eisentreppe ist stehen geblieben. Ich kann nicht zurück, deshalb bin ich hier. Aber ich spende möglichst viel Geld in die Ukraine, um unsere Armee und andere Ukrainer zu unterstützen."
In diesen Beiträgen können wir sehen, wie Frauen die Wahl, dort zu leben, wo es sicher ist, begründen.
Manchmal nimmt dieses destruktive Gefühl Leben.
Zwei junge Ärztinnen aus Dnipro sind nach Polen geflüchtet, sind aber bald in die Ukraine zurückgekehrt, was für sie zu einer fatalen Entscheidung wurde: Eine Rakete, die am 16. Januar 2023 ein Wohnhaus in Dnipro getroffen hat, hat die beiden Freundinnen getötet. Sie sind in diesem Moment daran vorbeigegangen, um im Fitnessstudio zu trainieren.
Warum sind sie zurückgekommen? Wir können es nicht mit Sicherheit sagen, aber wir wissen es genau: Es ist gefährlich, sich im Moment in der Ukraine aufzuhalten. Deshalb helfen wir unseren Besucherinnen, das Überlebensschuld-Syndrom loszuwerden und in Sicherheit zu bleiben, während der Feind in der Ukraine wütet.
Schon bald wird "Domivka" nach den Neujahrsferien wieder seine Türen öffnen. Treffen für Frauen mit Psychologen und Kunsttherapeuten, MAK- und Neurografen werden wieder aufgenommen. Diese Treffen sind besonders wichtig für Frauen, denn hier tanken sie nicht nur Kraft zum Leben, sondern finden auch schnell einen Weg, sich in Österreich zurechtzufinden.
Wir sind jedem von Ihnen sehr dankbar, der unser Projekt weiterhin finanziell unterstützt. Dank Ihnen können Hunderte von Familien nicht nur ihre äußere, sondern auch ihre innere Welt wiederherstellen, und trotz des Krieges Halt in sich selbst finden, um weiterzuleben und sich zu entwickeln.
Unterstützen Sie ukrainische Frauen und Kinder bei „Domivka“:
Klicke hier um uns zu unterstützen!
Verein Domivka | Erste Bank
AT23 2011 1846 3104 9600
GIBAATWWXXX
Я поїхала, а люди помирають: синдром провини вцілілого
Війна підняла дуже багато емоцій у кожного, кого вона торкнулася прямо чи опосередковано. Але найбільш руйнівних почуттів зазнали українські жінки та матері, які змушені були виїхати за кордон. Адже на всі проблеми, що спричинила війна та переїзд, наклалася провина вцілілого:
- за те, що іншим гірше, ніж тобі
- за те, що покинула рідну землю
- за те, що залишила чоловіка, рідних та друзів
- за те, що інші помирають, а ти живеш
Якщо почитати, про що спілкуються між собою українці у соцмережах, часто натикаєшся на такі дописи:
“Так, я виїхала, але до того я віддала армії усе своє майно, волонтерила та ночами не спала. А поїхала, бо в моєму місті стало небезпечно, а в мене п’ятирічна дитина”.
“Я дуже не хотіла їхати, але довелося, адже в мене малі діти. Якби не вони, я б залишилася та пішла б на фронт разом з чоловіком”.
“Мій будинок повністю зруйнований, залишилися лише залізні сходи. Мені нема, куди повертатися, тільки тому я тут. Але я відправляю всі свої кошти на підтримку ЗСУ”.
Тут ми бачимо, як люди виправдовуються за свій вибір, читай, за своє право жити там, де безпечно. Незважаючи на те, що саме у безпечному місці людина може проявлятися, розвиватися, та в кінцевому результаті більше сприяти закінченню війни.
Іноді це деструктивне почуття забирає життя.
Дві молоді лікарки з Дніпра виїхали у Польщу, але незабаром повернулися в Україну, що стало для них фатальним рішенням: ракета, яка влучила у житловий будинок у Дніпрі 16 січня 2023 року, вбила подружок, які проходили повз на тренування до спортзалу.
Чому вони повернулися? Ми не можемо сказати тепер напевне, але точно знаємо: зараз в Україні залишатися небезпечно, тому ми допомагаємо нашим відвідувачкам позбутися синдрому провини вцілілого та залишатися у безпеці, поки в Україні лютує ворог.
Вже зовсім скоро “Домівка” відкриє свої двері знову після новорічних канікул. Поновляться зустрічі для жінок з психологами та арт-терапевтами, спеціалістами МАК та нейрографіки. Ці зустрічі мають особливо важливе значення для жінок, адже тут вони не лише відновлюють сили жити далі, але й знаходять швидкий шлях до адаптації в Австрії
Ми дуже вдячні кожному з вас, хто продовжує підтримувати наш проект фінансово. Завдяки вам сотні сімей мають змогу відновити не лише зовнішній, але і внутрішній світ. Знайти в собі опори жити далі та розвиватися, незважаючи на війну.
Підтримайте українських жінок та дітей у “Домівці”:
Verein Domivka | Erste Bank
AT23 2011 1846 3104 9600
GIBAATWWXXX
