fbpx

Благодійний вечір на підтримку українських жінок та їх дітей у Відні

22 вересня у Markhof відбувся благодійний вечір на підтримку українських мам та дітей. Наша команда від щирого серця дякує кожному, хто був присутній, а також всім, хто допомагає “Домівці” робити свою добру справу.

На вечорі ми були раді бачити чудових людей, які з самого початку з нами. Дякуємо, що продовжуєте підтримувати нас. Дякуємо Markhof за всесторонню допомогу та організацію простору для вечора. Також дякуємо GRND, Bröslerei, церкві St. Barbara, нашій чудовій команді та всім іншим.

Промови спікерок були емоційними. Їх слова принесли в серця кожного віру в силу та незламність людства, в наше спільне щасливе майбутнє та у людяність, співпрацю і взаємодопомогу.

Більше 70% біженців з України – це жінки, у багатьох із них – діти. Саме тому наші зусилля направлені на допомогу жінкам.

Українка з дитиною, яка втекла від війни. Хто вона? Яка вона? Що переживає? Якої допомоги потребує? На що вона здатна? І як ви можете її підтримати прямо зараз? На благодійному вечорі з цього приводу було сказане наступне:

Ніні Тсіклаурі, письменниця, політична діячка, співачка та акторка, народилася у 1992 році в Тбілісі. Разом з батьками, тікаючи від війни у Грузії, опинилася у Венгрії, а потім у Німеччині.

Її голос тремтів, коли вона зачитувала цитати зі своєї книги “Lasst uns um Europa kämpfen”. Не дивно, адже її батькам довелося двічі тікати від російської агресії. За своє життя вона змінила 9 міст, 11 шкіл та 3 мови. Без жодної допомоги вона досягла рівня, коли може сама допомагати біженцям. Ніні закликає всіх, хто має можливість, стати тією частиною людства, яка не стоїть осторонь. Допомагати тим, хто потребує допомоги. Бути поруч. Навіть якщо дуже хочеться не чути, не бачити та зробити вигляд, що нічого не відбувається.

Сельма Проданович, засновниця 1MillionStartUp, входить до топ-100 найвпливовіших жінок в сфері стартапів.

Надзвичайно сильна промова Сельми торкнулася серця кожного присутнього. Особливо гостей вечора вразили слова про те, що ми можемо жити спогадами про нескінченні переїзди та поневіряння через евакуацію. Думати, як же мені не пощастило, адже я пережила війну. Шукати винних та страждати. А можемо подивитися на своє сьогоднішнє життя. Що в мене є? Що я можу зробити прямо зараз для покращення свого майбутнього? В свій час Сельма була такою ж, як тисячі українських жінок зараз. І тепер вона стояла на сцені як доказ того, що кожен може так само. “Чому ні? Я ж змогла. Пам’ятайте: минуле – це не наше майбутнє”.

Яна Барінова, працювала директором Департаменту культури України, а приїхавши у Відень влаштувалася Сhief Development Officer y viennacontemporary.

Талановита, відважна, сильна духом, і в той же час тендітна Яна надихає своїм прикладом кожну українку. Зараз суспільсвто об’єднане навколо спільної мети, як ніколи. І Яна робить все, щоб допомагати талановитим українкам розвивати свій талант та розвиватися, незважаючи на реалії.

Тетяна Питайло, засновниця арт-проекту “Пташка” для молодих талановитих українських художників та художниць.

На логотипі зображена пташка у кольорах українського прапору, а якщо подивитися з іншого ракурсу, ви побачите серце. Це символ того, що Україна назавжди залишається в серці кожного з нас, як би далеко ми не знаходилися.

Тетяна обрала свою роль у цій війні – вона втілює мрії, втілює в реальність те, що здавалося неможливим. Вона закликає розвиватися та творити, незважаючи на важкі часи. Адже саме зараз Україна потребує найбільшої допомоги. І своїми талантами ми привертаємо увагу до українського питання, і ще більше об’єднуємо цивілізований світ проти насильства та воєн.

Дякуємо кожній з вас за те, що прийшли на вечір та підтримуєте нас не лише словом, але й ділом.

Зараз, як ніколи, перед кожною людиною стоїть питання: як реагувати на війну? Особливо, коли вона особисто тебе не торкнулася. Коли вона десь там, за кордоном, а ти бачиш лише розгублені посмішки жінок, які приїхали в твоє місто.

Можна сховатися і зробити вигляд, що нічого не відбувається. Жити далі своє звичайне життя. Їсти запашні булочки з пекарні навпроти та їхати на роботу під мирні звуки рідного трамваю.

Можна плакати, співчувати, жаліти. Красномовно розповідати людям у фейсбук, що потрібно зробити, щоб війна закінчилася. Сперечатися про те, хто у всьому винний.

А можна допомагати. Знайти житло тій мамі з двома дітьми, що розгублено питає, як проїхати в Diakonie. Організувати курс німецької мови жінці, що шукає роботу за фахом. Та подарувати портфель з матеріалами для школи дитині, чия мама питає, як отримати допомогу в Caritas.

Війна триває, і кожен обирає, ким йому бути. “Домівка” продовжує свій шлях: ми підтримували та будемо підтримувати українських жінок та їх дітей у Відні. Ми створили простір, де кожна українська жінка може стати сильною, реалізувати свої таланти та створити своє щасливе майбутнє. Незважаючи ні на що.

І ви можете приєднатися. Для цього не потрібно витрачати години свого часу або купу грошей. Подумайте, скільки ви могли б задонатити, щоб це не створило для вас незручностей? Пам’ятайте: ця сума буде важливою для нас. Перейдіть за посиланням та зробіть крок до щасливого життя ще однієї людини. Це всього хвилина вашого часу.

Трохи статистики:

Ви можете допомогти

Дякуємо за підтримку!